Ми раді повідомити Вам, що 29.09.2020 Французький Національний суд з питань притулку виніс історичне рішення про надання статусу біженця лідерові казахстанської опозиції Мухтару Аблязову.
У своєму рішенні Суд визнав наявність обґрунтованих загроз переслідування за політичними мотивами і скасував рішення Генерального директора Французького управління із захисту біженців та осіб без громадянства (OFPRA) від 31.05.2018, яким було відхилено його клопотання про надання притулку.
Фундація «Відкритий Діалог» палко вітає це знакове рішення і підтримує висновки присяжних, які ретельно оцінили образливі і незаконні дії казахстанського режиму стосовно Аблязова та його політичних опонентів в цілому: «(…) є серйозні підстави вважати, що цивільна і кримінальна справи, порушені проти пана Аблязова за позовом БТА Банку в Казахстані або в інших іноземних юрисдикціях, насправді обумовлені політичною метою».
Довга історія політичного переслідування
У постанові також згадувалась бізнесова кар’єра Аблязова і багаторічна історія його політичного переслідування руками де-факто правителя країни Назарбаєва, а також рішення Інтерполу в 2017 році про виключення його імені зі списку «червоних повідомлень» і відмову Державної ради в 2016 році екстрадувати Аблязова в Російську Федерацію та в Україну з Франції (на вимогу влади Казахстану): «Правлячі еліти [Казахстану] керуються прагненням до отримання ренти через заволодіння, контроль та розподіл підприємств і господарських ресурсів. У таких пострадянських економіках широкого поширення набули ворожі поглинання (рейдерство) бізнесу некомерційними способами, включно з примусовим банкрутством, податковими розслідуваннями, фактичними погрозами або кримінальним переслідуванням, а також застосування насильства, особливо коли ця компанія надає фінансову підтримку опозиційним політичним партіям або їхній діяльності».
«Нарешті, є дуже тривожні ознаки загрози переслідування, безуспішні спроби екстрадиції вказаної особи в Україну і Російську Федерацію, представлені французькою владою, а також поширення міжнародного ордера на арешт і «червоних повідомлень» Інтерполу. Ці процедури, в основі яких лежало судове переслідування за звинуваченням у фінансових махінаціях в управлінні БТА Банком, фактично виявилися непрямими маневрами казахстанської влади, реальна політична мета яких була остаточно визначена в рамках двох паралельних, надійних і незалежних процедур: з одного боку, Державною радою в її рішенні від 09.12.2016 та, з іншого боку, Інтерполом в його рішенні від 13.07.2017. В цьому останньому рішенні Інтерпол встановив, що, незважаючи на загальноправовий характер переслідувань, що лежать в основі «червоних повідомлень» щодо заявника у справі БТА, в мотиві казахстанської влади переважає політичний аспект».
«В такий спосіб, за даними Інтерполу, кримінальна справа, порушена в Казахстані в 2009 році стосовно БТА, ґрунтується на політичному мотиві. Отже, всі факти і звинувачення, пред’явлені пану Аблязову щодо ймовірного масового шахрайства, вчиненого на шкоду БТА Банку, випливають з або ґрунтуються на кримінальних справах, порушених в Казахстані або в Російській Федерації, політичний мотив яких був встановлений у Франції Державною радою та Інтерполом, а, отже, походить від ініціатора кримінального переслідування».
Опозиційний рух “Демократичний вибір Казахстану”
Мухтар Аблязов є одним з найважливіших критиків режиму Назарбаєва і засновником мирного опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК). Вперше рух був заснований в 2001 році і знову відновлений Аблязовим в 2017 році: «(…) політична діяльність пана Аблязова як і раніше актуальна, і тому його рух заборонено в Казахстані».
«Пан Аблязов є політичним опонентом казахстанського режиму, що перебуває при владі. (…) він вже зазнавав переслідувань і загроз переслідувань за тими ж політичними мотивами з боку правлячої в його країні влади, і він цілком може побоюватися, що його знову будуть переслідувати навіть після повернення в Казахстан».
«(…) винесений йому в 2002 році вирок, згідно якого йому загрожує до шести років тюремного ув’язнення за «зловживання владою, розкрадання і ухилення від сплати податків» (…) має всі ознаки загальноприйнятого засудження за політичними мотивами, дуже поширеного і використовуваного на практиці способу переслідування політичних опонентів в республіках колишнього Радянського Союзу».
Система кримінального переслідування і правосуддя в Казахстані
Суд також зазначив системні порушення, пов’язані з функціонуванням системи правосуддя в Казахстані: «Наявна загальнодоступна документація дозволяє встановити, що казахстанський судовий і репресивний апарат є інструментом в руках влади. Так, в доповіді американського Держдепартаменту про становище в галузі прав людини в Казахстані в 2013 році, яка не спростована більш пізніми джерелами, зазначається, що прокурори практично грають роль судді і що корупція проявляється на всіх стадіях судочинства». (…) Судді там зазнають політичного тиску, і корупція впливає на всю судову систему».
«Незаконні арешти, позасудові затримання і катування опонентів в тюрмах фактично є методами, широко вживаними владою Казахстану».
У березні 2018 року казахстанський суд заборонив ДВК і оголосив її «екстремістською організацією». З тих пір тисячі прихильників ДВК зіткнулися з переслідуванням і тюремним ув’язненням; в найгіршому випадку боротьба влади з «екстремізмом» призвела до трагічної загибелі активіста ДВК Дулата Агаділа, вбитого в лютому 2020 року в поліцейському відділку.
За останнє десятиліття ми задокументували не менше 7 500 випадків політично мотивованих ув’язнень і переслідувань в Республіці Казахстан. Серед них були лідери опозиції, незалежні журналісти, активісти громадянського суспільства та користувачі соціальних мереж, які просто висловили підтримку маніфесту ДВК, а також соратники та родичі Аблязова, які стали жертвами особистої ворожнечі Назарбаєва та Аблязова.
Переслідування соратників Аблязова
Крім того, суд згадав й інші гучні справи про політичне переслідування, за які ми виступали, і всі вони пов’язані з законною опозиційною діяльністю Аблязова. Серед них були й інші:
- Іскандер Єрімбетов, нещодавно звільнений політв’язень і брат Боти Джардемалі, однієї з адвокатів Аблязова і політичної біженки в Бельгії;
- Олександр Павлов, колишній начальник служби безпеки Аблязова, якому надано притулок в Іспанії в 2015 році;
- Алма Шалабаєва, дружина Аблязова, незаконно депортована з 6-річною дочкою з Італії в 2013 році. Не менше 10 демократичних країн, серед яких численні країни-члени ЄС, США і Канада, сьогодні надали міжнародний захист сім’ї Аблязова і його колишнім соратникам.
У контексті позову БТА та припущення щодо вбивства Аблязовим колишнього соратника БТА, суд також підкреслив політичну мету, яка стоїть за цивільним і кримінальним процесом, що ведеться проти Аблязова як в Казахстані, так і у Великобританії, не знайшовши достовірності як звинувачень в шахрайстві, так і звинувачень у вбивстві: «(…) ні матеріали, представлені в суді у справах про надання притулку, ані слідство (…) не встановлюють (…) наявність серйозних підстав вважати, що пан Аблязов скоїв в Казахстані фінансові злочини, масові шахрайства, перевищення повноважень або розкрадання (…)».
“(…) в світлі цих основоположних принципів, документи в досьє про екстрадицію, наявні в розпорядженні Суду, не дозволяють встановити достовірність умов, при яких особа, остаточно засуджена 03.09.2007 за ненавмисне вбивство третьої сторони, могла б потім, десять років потому, дати свідчення проти самої себе у вбивстві цієї ж третьої сторони і назвати спільників. З розслідування також випливає, що ці самозвинувачувальні свідчення пана Токмаді були отримані, коли відповідну особу було заарештовано за інші злочинні діяння, що не мають стосунку до справи про вбивство пана Татішева».
Втручання Кахастану в справи Великобританії та Франції
Також були відзначені незаконні, позасудові спроби влади Казахстану втрутитися в роботу британської та французької судової системи, а також позасудові заходи, спрямовані проти Мухтара Аблязова: (…) встановлено, що в січні 2011 року британська влада повідомила йому про існування загрози його безпеці і неспроможність захистити його. Хоча походження цих загроз не уточнюється британською владою, є серйозні підстави вважати, що вони походять з Казахстану.
«(…) існують також точні, серйозні і послідовні елементи, які підкреслюють очевидні спроби зовнішніх агентів впливати на органи, що займаються питаннями притулку, і змушувати їх приймати рішення, несприятливі для пана АБЛЯЗОВА».
«Цей суд також висловлює співчуття у зв’язку з відкритими спробами третіх сторін вплинути на зміст його рішення».
Необхідність застосування персональних санкцій
Громадянське суспільство Казахстану здобуло ще одну перемогу над нелюдською диктатурою Назарбаєва. Однак, як підкреслив суд, «зловживання Казахстаном кримінальним правом і основними інструментами міжнародної кримінальної співпраці, в основному, в політичних цілях є серйозним посяганням на принцип взаємної довіри, який лежить в основі співробітництва між державами в боротьбі з безкарністю, і є однією з форм переслідування особи, яка стала жертвою таких маневрів». Це серйозне посягання свідчить про те, що Казахстан готовий використовувати потужні правові важелі, зокрема в своїх міжнародних відносинах, для придушення політичного опонента».
«(…) Той факт, що Європейський союз уклав Угоду про партнерство і розширену співпрацю з Казахстаном, яка набрала в чинності 01.03.2020, і містить, зокрема, розділ, присвячений судовій співпраці, сам по собі не ставить під сумнів вищевикладені зауваження, які доводять політичний мотив провадження, порушеного Казахстаном щодо заявника у справі БТА».
Тому ми вважаємо, що демократичні держави повинні негайно прийняти і ввести персональні санкції проти тих казахстанських чиновників, які несуть відповідальність за грубі порушення прав людини всередині країни, а також за зловживання механізмами міжнародного співробітництва. Проте всередині країни влада продовжує переслідування громадських активістів, що мирно підтримують ДВК, та насолоджується власною безкарністю.
«Таке використання закону як зброї проти лідерів опозиції вже давно (…) є найбільш прийнятним для казахстанського режиму способом (…), аби зберегти видимість дотримання законності і послабити критику з боку міжнародного співтовариства», – вказує суд, цитуючи професора Девіда Льюїса, міжнародно визнаного експерта з питань громадянського суспільства та азіатських країн.
Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, зв’яжіться з нами:
Людмила Козловська
[email protected]
Паола Гаффуріні
[email protected]
Читайте також:
- Систематичні порушення зі сторони Делегації Європейського Союзу в Кахастані з питань прав людини (2.10.2020)
- Політичне вбивство в Казахстані (1.10.2020)
- За тобою прийшли: Зловживання процедурами екстрадиції та міждержавною правовою допомогою (5.11.2019)
- Колективна скарга: Мовчи! Інакше отримаєш звинувачення в “екстремізмі” (5.11.2018)
- Франція видмовила у екстрадиції Мухтара Аблязова до Росії й України (10.12.2016)
- Звіт: Казахстан переслідує колишніх топ-менеджерів БТА Банку, щоб отримати свідчення проти Мухтара Аблязова (10.12.2017)
Висвітлення у міжнародних ЗМІ:
