20.02.2020 в рамках 19-го зимового засідання Парламентської Асамблеї ОБСЄ, разом із учасниками голландської делегації – Фарою Карімі та Борисом Діттріхом – ми провели додатковий захід «Нові та старі способи придушення незгоди на території країн ОБСЄ: як захистити політичних біженців від юридичного та технологічного переслідування».
Запрошені доповідачі – більшість з яких самі є дисидентами з авторитарних держав – поділилися своїм досвідом і знаннями в сфері юридичного та технологічного переслідування.
Долкун Айса, голова Всесвітнього уйгурського конгресу, пояснив, як Китай освоїв цифровий тоталітаризм і з його допомогою почав стежити за своїми громадянами, утискати та маніпулювати ним – а також уйгурами, які тікали з країни. Долкун Айса заявив, що Китай постійно вдається до надзвичайних заходів, аби стежити за дисидентами, котрі покинули країну. Ба більше, він представив статистику, яка показує, що за останні двадцять років Китай силоміць повернув понад триста уйгурів більш ніж із шістнадцяти країн. Дізнатися про подальшу долю більшості із них так і не вдалося.
Бота Джардемалі розповіла про те, яких радикальних заходів вживає Казахстан, аби стежити за своїми політичними біженцями. Їй так і не вдалося залишити поліцейську державу – Джардемалі усвідомила це лише тоді, коли казахстанським агентам було дозволено обшукати її квартиру в Бельгії попри те, що вона отримала там політичний притулок. Фундація відстоювала її право на захист у Бельгії.
Туреччина також є прикладом цифрового тоталітаризму. Ситуацію в країні описав запрошений доповідач Д., турецький адвокат, який живе у вигнанні. Зокрема, він пояснив, як за допомогою «профілюючої програми» режим полює на реальних і уявних опонентів. Найстрашнішим є те, що, оскільки алгоритм цієї програми вибирає людей в довільному порядку, можна потрапити до в’язниці тільки за те, що твій далекий родич симпатизує руху Ґюлена, – повідомив доповідач.
У випадку Росії довгі руки режиму можуть дотягтися навіть до звичайних громадян. Дар’я Ель Жед розповіла про власний досвід: як звичайна громадянка та мирна активістка руху «Відкрита Росія», вона була змушена покинути країну в пошуках політичного притулку; нині її ім’я фігурує в списку Інтерполу.
Наш останній спікер, Антоніо Станго з Італійської федерації з прав людини, пояснив, як дезінформаційні кампанії стали невід’ємною частиною методики, якою користуються авторитарні режими, аби придушувати потенційну опозицію всередині країни та переслідувати дисидентів, які виїхали за кордон. Ба більше, він розповів, як ці режими зловживали системою Інтерполу, використовуючи червоні повідомлення для переслідування своїх опонентів за кордоном.
Пізніше, на спільному засіданні генеральних комітетів ПА ОБСЄ, Карімі – співорганізатор нашого заходу – виступила з промовою про те, наскільки актуальною є проблема політично вмотивованого переслідування. Вона зазначила, що ПА ОБСЄ вже кілька разів розглядала такі проблеми, як зловживання процедурою екстрадиції та взаємної правової допомоги, і що ця тематика згадана в Люксембурзькій декларації 2019 року. Однак проблему досі не вирішено: «Ми вимагали, аби ці держави припинили використовувати червоні повідомлення та розсилки з метою переслідування політичних опонентів, журналістів, представників громадянського суспільства і бізнесменів, які перебувають за межами цих країн», – повідомила Карімі, закликаючи ОБСЄ застосувати положення своїх декларацій на практиці, особливо на рівні національних парламентів країн-учасниць ОБСЄ.
За ті два дні, що тривало засідання, учасники нашої делегації також встигли зустрітися з кількома парламентарями, зокрема з головою ПА ОБСЄ Георгієм Церетелі та конгресменом США Елсі Хастінгс.
І, зрештою, віденська місія дала учасникам Фундації «Відкритий Діалог» можливість провести кілька двосторонніх зустрічей із членами австрійського парламенту. Зокрема, наша делегація зустрілася з Файкою Ель-Нагаши (Партія зелених), Сюлейманом Зорбою (Партія зелених), Міхелем Раймоном (Партія зелених), Гельмутом Брандштеттером (Нова Австрія) та Гаральдом Трохом (Соціал-демократична партія), обговоривши з ними зловживання Інтерполом, процедурами екстрадиції та взаємною правовою допомогою.